Рок цитати відомих музикантів

Жіночність - це не красиве плаття, макіяж чи туфлі на підборах. Жіночність - це стан душі.
Єдине, що я люблю більше, ніж свою дружину - це гроші. І я їх не віддам ні їй, ні її адвокатам, це вже точно, чорт забирай!
Всі лицемірство, з яким я стикався в житті, допомогло мені зрозуміти, що всі ми маємо світлу і темну половини. Вони не можуть існувати одна без одної.
Ключ до нашого успіху - не в «правильній владі».А в шкільних класах, лабораторіях та підприємствах що працюють на «знаннях», а не на дровах.
Якщо ти можеш писати музику - пиши. Це твій обов'язок перед світом, в якому не так вже й багато хорошого. Ти не зобов'язаний займатися виробництвом зброї, наркотиків або клятих авто. Але ти зобов'язаний писати музику, якщо вмієш це робити.
Іноді, подобається вам це чи ні, люди підіймають вас, і тоді спавді дуже легко впасти.
Особисто я б сказав, що всім керує доля. Хто б не був на ігровому полі - гра чесна.
Я не зарозумілий. Зарозумілість - це поразка. А я не терплю поразок.
Я досить далеко відійшов від віри. Тому що віра змушує тебе постійно відчувати себе винуватим.
Шанувальники часто кажуть мені: «Слухай, я не знав, що означають слова в деяких твоїх піснях до тих пір, поки не подивився їх значення у словнику». Це дуже добре - нести освіту в маси! Мені дуже боляче, що нинішнє покоління настільки неосвічене. Я, звичайно, перепрошую, але я зустрічав небагатьох освічених людей. І я намагаюся використовувати у своїй ліриці якомога більше складних і малопоширених слів - це одночасно і самоосвіта. Школа не дала мені великих знань. Я надолужував згаяне сам, коли став дорослішим. Я читаю все, що потрапляє мені в руки, запоєм. І використовую заново відкриті слова в текстах своїх пісень.
Я досі так і не зрозумів, навіщо люди подовгу сердяться один на одного. Життя і так непростимо коротке. Наберіться сміливості і напишіть, зателефонуйте, зустріньтеся, поки не стало пізно.
Ми намагаємося бути хорошими і доброзичливими у відношенні до людей, але іноді вони цим користуються.
Від самого початку музика в моєму житті не була лише хобі, бо я співав у професійних колективах. Але й звичайною роботою це важко назвати, отой стан, в якому ми були, коли просто зустрічалися, слухали музику, пили пиво та щось грали, може, й був періодом хобі, яке трансформувалося в роботу. Так що музика - не хобі. Маю інше велике захоплення. Я подорожую, і це найкраще хобі в світі.
Неважливо за кого ви голосуєте на виборах. Світом, як і раніше керують мільярдери.
Наші батьки прийшли до вас з танками, а ми - з гітарами.
Я вірю, що заслуговую на те, що маю, але не думаю, що маю на це право. Це не одне і теж.
Від мене всі чекають, що я напишу книгу про себе. Але це буде дуже тонка книжечка: «Оззі Озборн народився 3 грудня в Бірмінгемі. До цих пір живий, досі співає». Я озираюся на своє життя і розумію, що згадувати нічого, тільки рок.
Все що вам необхідно - вже всередині вас. Я вірю, що люди самі створюють свій рай і своє пекло. Це особистий вибір.
Ти можеш бути ледачим, якщо не знаєш правду.