Олена Гаран

поет

Поезія, вірші Додати цитату, вірш

Мій кіт пішов. Дощами вкрились віти
Десь за межею охоронних веж.
А небо вже втомилося горіти —
Лише вдихає дим чужих пожеж.

Гербарій світла — спомини про квітень.
Пожовкле сонце травами повзе.
У мене тут свічок ніхто не світить.
Лиш мишеня рукописи гризе.

Осінь смутку прийшла до себе.
Вже колодязні журавлі
Поблукали журливим небом
І схилилися до землі.

Ще лягає промінчик сонця
На розгойданий зойк воріт.
Хата мружить свої віконця,
І пильнує премудрий кіт.

Свій вишиваний шлях тривога
Переказує рушникам.
Біла Церква, забута Богом,
Задивляється вслід птахам.

Всі вірші автора - Олена Гаран