Наталя Чибісова

Діяльність
поет

Поезія, вірші Додати цитату, вірш

Затерлися у пам’яті часи —
де погляд жінки — то найвища милість.
Чоловіки теперішніх часів
не звикли, щоб на них отак дивились.

Але і ті часи у забутті,
де знали діви, гідно і зухвало —
дивитися — як дарувати смерть
і посміхатись так, щоб небо впало.

Я стільки раз питала пустоту.
Я стільки раз у темряву кричала.
Я, майже, тайну осягала ту,
але все марно — пустота мовчала.

І спокою моїй душі нема.
Бо, хто ти є насправді, я не знаю.
Я думаю — чи зникне тінь твоя,
коли отретє півень заспіває.

Всі вірші автора - Наталя Чибісова