Людмила Паниченко

поет

Поезія, вірші Додати цитату, вірш

Йшли ми до Ісуса
по крутій стежиш,
Зріла у молитвах
доля України.
У святому слові –
істина і сила,
І любов Христова –
світла, незрадлива.
Для мого народу
пророча година:
Із руїн духовних
встала Україна.
У церквах, соборах
задзвеніли дзвони,
Благовість йде в душі
сяйвом із ікони.
Просимо у тебе,
Блаже наш Великий,
Злагоди й любові
нині і довіку.

І він прийшов, гість неземний,
Упав на землю смутком білим,
їй осінь так відлебеділа,
Як літо пройдене мені
Небесний шарм і таїна,
Цілунок першого морозу
Та усмішка не крижана
Мене стрічає на порозі
А він летить сумний-сумний
І сипле зоряні дукати,
А Ви б хотіли їх придбати?
Та гість дарує їх мені

Всі вірші автора - Людмила Паниченко