Олеся Лященко

поет

Поезія, вірші Додати цитату, вірш

Діти зірками надвечір їй падали,
Їй заздрили втомлені та астрономи.
Вона володіла таємною владою
Вночі вилітати крізь тріснутий комин.

І відьми не знали ту шльондру зурочити,
Хоч мали зі смаком підібрані мітли.
Вона була світлою, майже молочною,
Вона була мудра, міцна і вагітна.

© Олеся Лященко. Всі права застережені.

Продамо її в місто замерзле,
Щоб налякано падала в ноги.
Білі пальці, як пещені пензлі,
Малюватимуть дзвін на порозі.

Продамо її в місто не краще,
Де господар напився і винен.
Він відкриє дверцята, побачить
Вбогу замкненість клавесина.

Він майстрів, прибиральниць покличе,
Буде ноти невміло і вдячно.
Поверни її в місто обличчям —
Ніжні пензлі злякались і плачуть.

© Олеся Лященко. Всі права застережені.

Всі вірші автора - Олеся Лященко