Як стати поетом, або правила написання віршів.

Десь в середині свідомості виникає імпульс: слова складаються у римовану фразу, а мозок підбадьорюється і розпочинає шукати логічне продовження. Емоція, з якої виникли перші слова, задає тональність. Так починається вірш.

Що важливіше – порив натхнення або технічне виконання? Навряд чи можна відповісти однозначно. Адже поезія без душі – це не поезія, але й без хисту красиві слова нагадують марення. Отже, зануримося в чудову, магічну структуру вірша.

Як стати поетом, або правила написання віршів.

Хибна думка, що рима – це найголовніше. Зовсім ні – а як же білі вірші? А як же фонетична поезія, експеримент? Поезія – це не просто писемна майстерність, це – музика слів. Ба більше – навіть звуків. А що є скелетом музики, її основою, каркасом який тримає вільний і пластичний звук? Звичайно, це ритм. Пульсація робить будь-який вірш живим, динамічним і чуттєвим. Тож прислухайтеся: який настрій вашої поеми? Ліричний світлий сум у ритмі блюзових хвиль? Чи революція – барабани, марш, вигуки? 

Класична поезія налічує декілька видів віршових розмірів. Тут і ямб, і хорей, а також дактиль, амфібрахій та анапест. Нічого складного – кожен з цих розмірів нагадує слово. Перші два мають два склади, останні – по три. А різниця в розташуванні наголосу. Для початку варто попрактикуватися саме в цих варіантах, щоб ухопити цей ритм, відчути його. 

Продовжуючи думку про спорідненість поезії з музикою, варто додати, що темп – непостійний молодший брат ритму – не менш важливий. Гарячкувате пришвидшення чи сповільнене чітке вимовляння – це прекрасні засоби передачі емоцій, змін настрою, а також темповий контраст як ніщо чудово змальовує конфлікт, раптове усвідомлення, подив.

Як написати вірш

Художні прийоми в поезії.

Жива, художня мова поезії насичена художніми засобами. Порівняння викликають у думках читача (або слухача) асоціації і почуття, які важко забути. Епітети, уособлення дають новий погляд на звичайні речі – а це так хвилююче! Це ніби усвідомити, що під шаром такого буденного і зрозумілого оточення є глибший рівень, а під ним – ще глибший… Ця нескінченна рекурсія веде у саме серце філософії. До того ж, поетичні засоби пробуджують у читача почуття , які у кожного виявляються різними, своїми, асоціативними і водночас єдиними тому, що автор заклав певну ідею. 

Важливо не забути не тільки про наповнення і сенс вірша – його структура та логічні переходи створюють завершену форму. Лінійний формат: початок-розвиток-кульмінація-кінець є не єдиним у написанні віршів. 

Спробуйте прийом обрамлення – почніть і закінчіть вірш однією строфою. Це підсилить її значення і строфа буде слугувати одночасно поставленим питанням і поясненням. Посилання на початок вірша, напевне, найбільш драматичний прийом. Винайдені поетами давнини форми віршів вражали сучасників простотою та лаконічністю форми, в якій крилася потужність думки. Це і сонети Петрарку, і японські хайку (або хокку), відомі у всьому світі поетичні шедеври. Тому скромна, але чітко дотримана будова вірша стане найкращим вмістилищем для суті.

Поетичний стиль.

ХХ століття стало переломним для світової культури і принесло в неї модерністичну революцію. В усьому – в музиці, в художньому мистецтві, в літературі загалом і у поезії зокрема – відкидалися старі канони, рушилися бар’єри класичних форм, відходили у минуле правила. Свобода вдихнула в модерну поезію свіжі думки, які розквітли неочікуваними експериментами, які стосувалися як форми, змісту, так і емоційного підґрунтя. Слово як структурну одиницю поезії почали вертіти на всі боки – що ще можна вижати зі сплетіння літер? Так з’явилися вірші-акроніми: прекрасна загадка, що відповідь на неї криється у перших літерах кожного рядка; паліндроми – просто неймовірно тонка робота зі створення вірша, який однаково читається з початку та з кінця. Ідеальна симетрія! Шукаєте свій поетичний стиль? Спробуйте, ризикніть створити паліндром. 

Давні майстри каліграфії високо цінували поєднання зображення і слова – так виникли фігурні вірші та каліграми. Лаконічна фраза, виписана у формі символу – здавалося би, так просто, зате як вишукано. Спробуйте таке поєднання: уявіть щось. Наприклад, птаха, що ширяє просторами неба. Запишіть словами асоціації що виникають. Намалюйте цими словами контур птаха – ось і каліграма готова. Хоча це не так просто, як здається на перший погляд.

Книги. Як писати вірщі

Досі ми блукали класичними шляхами. Але нині поезія набуває нових значень. Фонетична поезія створена не для розповіді – вона є дослідженням звуку, просто звуків, які вибудовуються у певну форму. Автор читає свій вірш, повний співзвуччя літер, слів не сказано, але слухачі чують! Чують почуття, чують щось підсвідоме. 

Як би там не було, не варто заганяти себе в рамки класичних правил, завчених прийомів. Слід поєднувати, змішувати, вигадувати – одним словом творити. Бо ж «Поезія – це завжди неповторність» -  так писала видатна Ліна Костенко.